7 квітня - Всесвітній день здоровʼя    

Щорічно в усьому світі відзначається важлива подія - День здоров'я. Суть цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття. УНІАН розповість, чим примітний день здоров'я 2022 і як можна його відзначити.

    У всьому світі 7 квітня проводяться масові заходи і флешмоби, в багатьох медичних установах лікарі проводять безкоштовні консультації. Кожен бажаючий може прийти і зробити аналізи, перевіривши свій стан здоров'я. Більш того, є можливість отримати загальні рекомендації про те, як поліпшити своє самопочуття і перейти на здоровий спосіб життя.

Корисні звички для дітей на кожен день - https://www.youtube.com/watch?v=xKBRIY8RNPY

Всесвітній день здоров`я - https://www.youtube.com/watch?v=q_Q5j0lia6 

    9 березня - День народження Тараса Григоровича Шевченка

Цікаві факти. Тарас Шевченко. - https://www.youtube.com/watch?v=oMB-2XImf1U&t=29s

     3 березня - Всесвітній день дикої природи

       З метою привернення уваги до цінності дикої природи та її різноманітного значення (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного) 20 грудня 2013 р. шістдесят восьма сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй постановила проголосити 3 березня – Всесвітнім днем дикої природи.

      Саме ця дата пов’язана з подією 1973 року, коли у Вашингтоні була підписана одна з найбільших угод з охорони дикої природи, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITEС).

Однією з основних причин різкого зменшення багатьох видів тварин і рослин є міжнародна торгівля. Мета Конвенції полягає в розробленні умов гарантування того, що міжнародна торгівля дикими тваринами і рослинами не створює загрози їхньому виживанню. В ній представлено різні ступені захисту для більш ніж 33 тис. видів тварин і рослин. Цією Конвенцією визначено порядок торгівлі видами дикої флори і фауни стосовно трьох категорій, внесених до трьох додатків до Конвенції.

     Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться близько 5600 видів тварин і більше 30 тисяч видів рослин. Об’єктами регулювання конвенції є не тільки живі тварини та рослини, а також загиблі і їх частини.  

     Детальна інформація щодо відзначення Всесвітнього дня дикої природи та повідомлення Секретаріату Конвенції з цієї нагоди розміщені на веб-сайті Всесвітнього дня дикої природи за адресою https://wildlifeday.org   

   Бібліографічний огляд літератури - https://www.youtube.com/watch?v=Mz1xjUlx8sE

 Всеукраїнський тиждень дитячого читання

Друзі, наприкінці березня в усіх дитячих бібліотеках країни традиційно проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Це найбільше книжкове свято року!

       Перед книгою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало її своєю святинею. «Читання-ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Адже книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити. Книга наш помічник, а для тих, хто вміє дружити з нею, - вірний друг.

     Особливо вона необхідна дитині у ранньому віці, з якої формується майбутня особистість, бо книга і читання – це великі вчителі і вихователі людських душ. Потрібно обов`язково прищеплювати любов дитини до книги як джерела знань, до усної народної творчості, бо вона допомагає виховувати доброту, чуйність, розвивати спостережливість, логічне мислення, почуття гумору. Нерідко книга, прочитана ще в дитинстві, залишається в пам`яті на все життя.

Читання книг – це велика духовна цінність, відпочинок та насолода для душі. Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.

Найкращі дитячі книги українською мовою - https://worldinbooks.com.ua/dytiachi-knyhy/

Дитяча вікторина " Вгостях у казки" - https://pustunchik.ua/ua/checkYourself/viktoriny/dytiacha-viktoryna-u-hostiakh-u-kazky

Загадки на кмітливість - https://pustunchik.ua/ua/checkYourself/viktoriny/samyy-rassuditelnyy-i-soobrazitelnyy
 

Кросворди - https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-cross-read-sortpop/

   25 лютого - День народження Лесі Українки

25 лютого 2021 року  виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки(Лариси Петрівни Косач-Квітки)   - видатної української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913)  Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

Документальний фільм про Лесю Українку - https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY&t=12s

       21 лютого - Міжнародний День рідної мови

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) - подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови буі проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

21 факт про українську мову - https://www.youtube.com/watch?v=HDhz1WS70uo

Перевір себе - Як добре Ви знаєте українську мову? - https://kitsman.city/tests/50217/yak-dobre-vi-znaete-ukrainsku-movu-perevirte-sebe-test

Квіз з української мови - https://www.youtube.com/watch?v=QWiu_7tKNxY

   20 лютого - День Небесної Сотні

                                                                 16 лютого - День єднання в Україні

Інформаційне відео - https://www.youtube.com/watch?v=OBwcI_gnGQ4

   15 лютого - Стрітення Господнє

• це останнє з 12 найбільших християнських свят, яке завершує Різдвяний цикл. За народними віруваннями воно знаменує стрітення зими з весною. За традицією, у церкві на Стрітення святять «стрітенську воду» і «громничну свічку», яку зберігали  удома і запалювали під час грози, аби уберегтися від блискавок, від пожеж, від війни. Цій воді приписувалась магічна сила. ЇЇ вважали цілющою водою. Нею натирали хворі місця і вірили, що допоможе, вірили й у те, що вона допомагає проти «лихого ока» та інших злих чар. На Стрітення починали писати писанки. Це дуже давня  традиція, пов’язана з ритуалом весняного пробудження природи. -  https://www.youtube.com/watch?v=NRFq2g_mI9E

Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Отож не забудьмо свого прямого обов’язку і продовжимо справу наших предків!

    14 лютого - Міжнародний день дарування книг

Це об’єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях.

Започаткувала цей День засновниця сайту дитячої книги американка Еммі Бродмур. Якось один із її трьох синів здивувався, чому в календарі немає дня, призначеного для дарування книжок один одному. Так завдяки дитячій цікавості зародилася ініціатива. Еммі підтримали родичі, знайомі, колеги, друзі з соціальних мереж. І вже невдовзі добра справа розійшлася по світу. В Україні вона теж прижилася.

10 химерних фактів про книги

• Страх від того, що у вас не залишиться що почитати, називають абібліофобією.
• До 18 століття в деяких бібліотеках книги прикріплювати до полиць ланцюгами. Вони були достатньо довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.
• Найдовше надруковане речення належить французу Віктору Гюго. У його романі "Знедолені" є речення, що складається із 823 слів.
• У японській мові існує слово «цундоку». Воно означає "накупити багато книг і не читати їх".
• Найпопулярнішим літературним персонажем поки що залишається Шерлок Холмс. Він частіше за інших ставав героєм кіно і телесеріалів.
• Приватна католицька школа в Нешвіллі (США) видалила зі своєї бібліотеки всі книги про Гаррі Поттера. Там заявили, що в них містяться "справжні прокляття і заклинання, які при читанні можуть викликати злих духів".
• Першою написаною книгою на друкарській машинці були «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена. Сам автор книги був не у захваті від машинки.
• Неконтрольоване бажання постійно нюхати старі книги, і отримувати від цього задоволення  називають «бібліосмією».
• Британські вчені з університету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, щоб зменшити стрес, достатньо лише шести хвилин зосередженого читання. За це час скорочується серцебиття та полегшується м’язова напруга.
• Писати трилогію "Володар перснів" було для Дж. Р. Р. Толкіна виснажливо. 1200 сторінок він набирав двома пальцями. Інакше не вмів.

Історія свята та традиції - https://www.youtube.com/watch?v=WV-tTgKC9gY

     29 січня - День памʼяті героїв Крут

 29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

     Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Більш детальну інформацію ви можете прослухати та продивидися  за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=VMue95yEP8s    

       27 січня - День памʼяті жертв Голокосту

  Голокост - період в історії, протягом якого нацисти вбили мільйони євреїв та інших людей через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

     Головною мішенню були саме євреї, серед них було найбільше число жертв. Майже сім із кожних 10 євреїв у Європі вбили через їхню ідентичність.

     Нацисти також вбивали інші групи людей, зокрема ромів та людей з інвалідністю. Ще вони заарештовували та позбавляли прав геїв та своїх політичних опонентів. Багато з них померли через умови, в яких їх утримували.   

      Голокост - приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії. https://www.youtube.com/watch?v=rEK3eY5i-UY      

    22 січня - День Соборності України

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. 

        Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

        24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

        Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.    https://www.youtube.com/watch?v=obypGQ0ntiI    

   19 січня - Богоявлення (Водохреща або Йордан).

• Це свято, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Коли Ісусу Христу виповнилося 30 років, він прийняв  хрещення від Івана Хрестителя . Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а свято називають Богоявлення. Вважалося, що вода цього дня стає цілющою, нею умивались дівчата, щоб бути вродливими, нею лікували хвороби і захищалися від нечистої сили. https://www.youtube.com/watch?v=gyxwrht15vE

• 18 січня - Голодна кутя. Головні страви – кутя, узвар і декілька пісних страв. Також традиційно в цей вечір спалювали Дідуха – зробити це було потрібно обов’язково, щоб душі предків відлетіли і не залишилися у нашому світі. Попіл зі згорілого Дідуха розкидали по городу – на добрий урожай.

• 14 січня - свято святого Василя. Головний обряд цього свята  – засівання. Зерно є символом нового життя, тому заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього робити було  не можна. Традиційні  промовляння: « Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!». Господарі ж у свою чергу обдаровували посівальників пирогами, горіхами, цукерками й дрібними грошима. Зерно після посівальника збирали і віддавали курям – «щоб добре неслися». Неродючі  дерева «страшили» сокирою.

• 13 січня - Щедрий вечір (свято Маланки). Вечір перед старим Новим роком має третю назву – Щедра кутя, коли готують м’ясні страви.  Головним дійством на Щедрий вечір є щедрування – співані побажання щастя господарю та всій його родині! Щедрівників, як і колядників, теж заведено  обдаровувати солодощами та грошима. На щедрий вечір не можна  було лаятися, щоб тихо і спокійно жилось весь рік. https://www.youtube.com/watch?v=uBzngNDc8Rg

• 1 січня - Новий рік. Одне з найдавніших  і найпопулярніших календарних свят. Святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня офіційно з’явилося в Україні у 1918 році.   Це  свято прийшло до нас із Західної Європи. Святкування Нового року в ніч 1 січня – це світське дійство, не пов’язано з традиційними українськими віруваннями. Змінився не тільки час святкування нового року, але й основні атрибути. Якщо раніше на Новий рік українці прикрашали оселю Дідухом ( сніп із зернових колосків, доповнений сіном та стилізований під людську фігуру) і проводили різні обряди, пов’язані з плодючістю та здоров’ям, то на зміну йому прийшла ялинка, запозичена з європейської культури.

      25 грудня - Різдво. 

• За сучасним григоріанським чи новоюліанським календарем. Православні українці розділилися - прихильники Різдва 25 грудня і прихильники 7 січня.  Шанувальників дати 25 грудня стає все більше. Різдво - це свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає "Спасіння") - одне з 12 найбільших християнських свят. Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і починається Коляда – це бог свята й миру давніх слов’ян. В цей період співають різдвяних пісень бажаючи господарям щастя й злагоди. Колядники заходили до кожної хати, а в церквах ставили вертепи – виставу про народження Ісуса Христа. Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого)  вітають один одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!». https://vsviti.com.ua/ukraine/121382

       24 грудня - Святвечір. 

• Напередодні Різдва зустрічають за григоріанським календарем. 6 січня – Святий вечір. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святвечором. Це одне з найбільш  важливих родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. За традицією, весь день перед Різдвом нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родина збиралася на урочисту вечерю. На стіл подавали 12 пісних страв. Важлива подія цього вечора – діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто до сторонніх людей. Колядники з Зіркою ходили від оселі до оселі, співали колядки, бажали урожаю, багатства, усіляких гараздів. У відповідь господарі нагороджували колядників солодощами та грошима.

     19 грудня - День святого Миколая 

• Це найбажаніший день у році для дітлахів. Легендарний  святитель Миколай – це не вигадана постать, на кшталт Діда Мороза чи Санта Клауса. За легендою більшість своїх справ, він намагався робити без розголосу, допомагав анонімно. Саме тому в день святого Миколая повелося робити подарунки дітям.  Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями  і вкидають їх в поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. А в ніч на 19 грудня до кожної дитини приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

     10 грудня - Міжнародний день прав людини

10 грудня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8 )

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті. https://www.youtube.com/watch?v=Xj17-XckfgE 

    7 грудня - Всесвітній день української хустки

Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього. 

Як виник день української хустки?

        День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.

        Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.

        6 грудня - День Збройних Сил України

6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України – свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести із собою перемогу! Вітаємо всіх доблесних і хоробрих чоловіків і жінок, які потужною стіною захищають свою рідну Україну від окупанта! Неможливо висловити словами нашу безмежну вдячність. 

• Слава ЗСУ! Слава Україні!  https://www.youtube.com/watch?v=yvoPi7p17pE

      3 грудня - 300 років від дня народження Григорія Сковороди

Цікафі факти із життя відомого українського філософа -  https://www.youtube.com/watch?v=16uYNQrMeeo

"Мандрівна академія", "людина - університет" своєї епохи. Це про Григорія Сковороду.

Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.

Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина. Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

• Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
• Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.
• Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.
• Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки. Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.
• Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало   сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
• Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».
• Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім.

В ніч проти 7 травня 2022 року російські військові під час обстрілу знищили Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Частину експонатів вдалося евакуювати заздалегідь, проте меморіальний будинок зазнав непоправних втрат, але  неможливо знищити Григорія Сковороду! Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, залишиться в пам’яті нації надовго. Також не забудеться його любов до свободи, викарбувана на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав…»

Запрошую переглянути відео про визначного українця за посиланням: https://youtu.be/S2EBBaC3Ulw

           26 листопада - День пам’яті жертв голодоморів в Україні

Серед багатьох болючих сторінок українського народу тема голодомору 1932-1933 років залишається однією з найскладніших і найсдраматичніших. Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна і демографічна рана. Жертви голодомору обчислюються мільонами. Сьогодні історичний факт голодомору 1932 -1933 років в Україні визнали близько 70 країн світу, в тому числі парламенти 12 країн. Ми маємо знати, що нація стала жертвою злочину, який ніколи не повинен повторитись. Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення країни є нащадком тих, хто вижив в ті страшні часи. Але нас могло бути більше...

                       21 листопада - День Гідності і Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності і Свободи. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору. І якщо про першу написано не так багато, Революція Гідності зафіксована у численних книгах.

Пропоную Вам ознайомитись з виданнями, які допоможуть "освіжити" в пам'яті ті події та відчути атмосферу тих часів та переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6vHc0iIJJWk

                    9 листопада - День української писемності та мови

Українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала і сьогодні продовжує зазнавати суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Українська мова є однією з найдавніших індо-європейських мов.

Про давність української мови свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні та колядки про сотворення світу птахами (тобто ще з дохристиянських часів).

Є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів. Північне Причорномор'я користувалося абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а східні райони (особливо скіфо-сармати) мали свою оригінальну писемність, відому в науці як сарматські знаки, що були схожі на вірменське й грузинське письмо.

Факт, що пам'яток стародавньої писемності обмаль, можна пояснити тогочасним способом писання: повсякденні записи вірогідно робилися на навощених дерев'яних дощечках або на бересті - матеріалі, який погано зберігається. Проте, знаходять чимало писарських інструментів, так званих стилів. Добре збереглися графіто, накреслені на свіжій, ще не обпаленій глині.

Цікаві факти:

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Найбільше слів в українській мові починається на літеру «П», а найменш уживана – «Ф».

У 1933 році з правопису була вилучена літера «ґ», а в 1990 – повернена знову.

За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

Наразі у світі українською володіють від 41 до 45 мільйонів осіб, а рідною мовою її називають понад 37 мільйонів людей у світі!

В українській мові, на відміну від інших східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

Найбільше перекладений «Заповіт» Тараса Шевченка – 147 мовами.

В українській мові безліч синонімів, найбільше має слово «бити» – 45 синонімів.

Говоримо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання!

Вчімо українську та шануймо!!!

Щоб перевірити свої знання української, пропонуємо цікаву  мовознавчу гру «Знаю українську!» за посиланням:

https://chobd.ck.ua/index.php/ihrovyi-maidanchyk/movoznavstvo/199-znaiu-ukrainsku

                         30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека - це не лише місце, де зберігаються та читають книги. Це місце, натхнення творчистю та людськими долями. Але як багато ми не знаємо про ці чарівні місця? У Всеукраїнський день бібліотек ми пропонуємо кілька цікавих фактів з бібліотечної історії.

Перші згадки про бібліотеку сягають ІІІ ст. до н.е. Ще в часи Шумерської держави книги-таблички зберігали у спеціальних глиняних глечиках, на які вішали свого роду маленькі етикетки з вказівкою тематики текстів. Люди вірили, що той, хто візьме табличку без дозволу, буде покараний богами, а усі його нащадки стануть вигнанцями.

В Арабському халіфаті бібліотеки мали назву «Будинки мудрості» і були майже священними спорудами. Перш ніж увійти до бібліотеки, читачі вмивалися біля джерела, що знаходилось при вході. Читали вони сидячи на бібліотечній підлозі, яку застеляли килимами.

А чи знали ви, що велику роль в історії бібліотек відіграв письменник Йоганн Гете? Він 30 років опікувався книгозбірнями. Саме Гете ввів ще кілька вимог до роботи бібліотекарів: вони мали оберігати книжкові фонди, вести облік книг та забезпечити постійну роботу книгозбірень. А ще Гете ввів правило «Книги, повернені в неналежному стані, не приймати».

Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві. Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 р.

З приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 р. при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях

Всього в Україні налічується майже 40 000 книгозбірень, з них 18 тис. — публічні.

Національні бібліотеки загальнодержавного значення

• Національна бібліотека України імені В. Сухомлинського
• Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
• Національна бібліотека України для дітей 
• Національна історична бібліотека України
• Національна наукова медична бібліотека України
• Національна бібліотека України для дітей - головна дитяча книгозбірня України. Вона є національним книгосховищем дитячої літератури, науковим, довідково-бібліографічним, інформаційним і консультаційним центром для спеціалізованих дитячих, шкільних і сільських бібліотек, що обслуговують дітей. Заснована у 1967 році.

Всеукраїнський день бібліотек — відмінний привід відвідати бібліотеку й дізнатися, що з новинок з’явилося у фондах. Ну або просто провести цей вечір за читанням. Адже читати не шкідливо, шкідливо не читати.

Пропоную переглянути відео «Top-7 бібліотек, в яких хочеться залишитися жити…»  за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mDZmMZSXx9E