Чечелівський район. КЗО "НВК №102" ДМР

 

Сторінка психолога

З 19.04.2021 по 23.04.2021 у комплексі проходив

тиждень психології

               

    

                

Рекомендації психолога учням під час карантину 

  1. Дотримуйтесь графіка            https://www.osvita.if.ua/data/external/source/1%20(5).jpg

Під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день  сидіти перед екраном телевізора. Але зміна графіка також може викликати стрес. Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і розмістити його так, щоб ви постійно його бачили. Важливо, щоб у вас були чіткі очікування щодо того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для навчання, а коли – для читання й відпочинку. 

  1. Підтримуйте контакт з друзями і близькими https://www.osvita.if.ua/data/external/source/2%20(1).jpg

Дуже важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви тимчасово не можете відвідати особисто. Використовуйте Viber або інші відеочати, спілкуйтеся в месенджерах і соцмережах.

  1. Влаштуйте танцювальну вечірку   https://www.osvita.if.ua/data/external/source/3%20(2).jpg

Запропонуйте батькам разом з вами влаштувати вечірку.

Якщо карантин не дозволяє вам гуляти на свіжому повітрі, влаштуйте танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, – знайти в Інтернеті улюблену музику.

 4. Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом https://www.osvita.if.ua/data/external/source/4.jpg

До негативного впливу сучасних ґаджетів не відноситься випромінювання, але при неправильному дозуванні  екранного часу і неадекватному його розподілі, їх використання може негативно впливати на нервову систему, зір, сприяти ожирінню і неправильному обміну речовин. Отже, треба знати і дотримуватися певних правил використання цифрових ґаджетів, розроблених медичними працівниками та науковцями.

  1. Беріть участь у домашніх справах https://www.osvita.if.ua/data/external/source/5.jpg

Домашні обов'язки потрібні для того, щоб здобути навички, які будуть корисні у дорослому житті. Розвиток цих умінь додасть впевненості в майбутньому.

 6. Читайте книги         https://www.osvita.if.ua/data/external/source/6.jpg

Читання знижує стрес. Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Цікавий сюжет художнього твору відволікає від проблем та заспокоює.

 

 

Поради для батьків  на карантині

Сьогодні діти, так само, як і дорослі, перебувають у напрузі, вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, стану батьків, змін звичайного режиму та обмежень. Допоки немає розуміння та ясності цього питання, напруга посилюється. 

Діти під час дистанційного навчання і перебування в домашніх умовах потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини та її почуттями, чесно говорять про свої тривоги та відчуття.

Під час карантину не вистачає простих речей: спокійних прогулянок, зміни місць перебування та відвідування своїх друзів та близьких людей.

Слід навчитися таким важливим речам, які слід зробити пріоритетними під час карантину:

✔ вміти зрозуміти і пробачити іншого члена сім’ї;

✔ поважати вибір вашої дитини;

✔ визнавати свою провину, якщо ви не праві;

✔ не розвивати конфлікт, бо кожна сварка віддаляє людей один від одного;

✔ не ображати дитину чи іншого члена сім’ї;

✔ взаємодопомога членам сім’ї.

Гарною ідеєю, від однотипних днів буде започаткування чогось одного, нового кожного тижня, наприклад: тиждень книг, тиждень обіймів, тиждень добрих слів. Все це допоможе розвитку та позитивно вплине на психологічний клімат сім’ї. 

Окремо, слід відмітити „тиждень без образ” та „тиждень без критики”. Звісно, що це ідеальний стан людини та сім’ї, коли в ній не ображаються, а постійно підтримують один одного, але в багато сімей лише вчиться такому вмінню та стану. Тому, впроваджуючи, „тиждень без образ” потрібно ще на вихідних перед початком такого тижня, домовитися, що ніхто ні на кого не ображається, тобто будь-яка звична реакція на образливий чинник відразу погашається, не дозволяючи обіді заполонити мозок, а по закінченню тижня обговорити, що було не приємним для кожного члена сім’ї. 

Обов’язковим, під час нових реалій життя буде визначення графіку життя сім’ї та дисципліна дотримання його розпорядку. Слід не забувати про час „для себе”, оскільки кожен, не залежно від ролі, яку виконує в сім’ї людина, чи то мама чи 5-річна дитина, кожен індивід потребує простору хоч маленького та певного часу, щоб побути на самоті. Головне пам’ятати, що дітей не потрібно весь час розважати. 

Головне правило карантину дорослі знаходьте час для себе і свої захоплення. Поміркувати чи може взятись писати щоденник. Ведення останнього буде вкрай доречним у нинішній ситуації, адже дія паперу та ручки позитивно впливає на психологічно-емоційний стан людини. 

Також не забувайте мотивувати себе під час карантину та гарною ідеєю буде, коли дитина буде бачити, що ви постійно працюєте також над собою, наприклад:

✔ визначте та поставте перед собою короткострокову ціль, розкажіть про неї дитині та визначте строки її реалізації. Добре, буде якщо дитина поставить перед собою свою ціль на цей же термін;

✔ напишіть пост у соцмережах про свою ціль. Дитина повинна бачити й розуміти, що батьки серйозно та наполегливо підходять до своїх бажань;

✔ долучіться до онлайн – челенджу, якщо для вас групова підтримка є важливою та приєднайте до нього свої дітей, якщо це доречно зробити, виходячи з їх інтересів.

Під карантину можна „перезагрузитись”, а відведений час перетворити на джерело більшої близькості.
Близькість – це коли ми приділяємо увагу своїм рідним та по-іншому дивимося, відмічаючи зміни, які відбуваються, адже вони ростуть та по своєму бачать ситуацію. Для тих, хто хоче побудувати комфортні відносити зі своїми дітьми та, загалом, у сім’ї це плідний час для роботи. 

Будьте розважливі та відмічайте 5 речей, які порадували вас кожного дня та навчіть цьому мистецтву вашу дитину та інших членів сім'ї.

Будьте здорові!
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.

 

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ЗАКЛАДУ

- сприяє формуванню особистісних якостей, розвитку психічних процесів учнів школи;

- проводить психодіагностику та корекційно-розвивальну роботу серед школярів, батьків, педагогів;

- допомагає в створенні комфортного психологічного клімату для здійснення освітньо-виховного процесу

Психолог нашої школи проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

1. Підвищення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага).

2. Вивчення та формування особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвиток обдарованості дитини, підвищення самооцінки.

3. Розвиток комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів.

4. Допомога у професійному самовизначеності старшокласників.

5. Профілактика та корекція поведінкових порушень в учнів.

6. Просвітницька робота серед учнів, батьків по формуванню навичок здорового способу життя.

Завдання практичного психолога ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

  • Сприяти всебічному розвитку психіки особистості школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
  • Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.
  • Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.
  • Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.
  • Психологічний супровід учнів 1-их, 5-их класів в процесі їх адаптації до навчання.
  • Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенню.
  • Корекція прояву дезадаптивних явищ серед учнів, що навчаються у системі профільного навчання.
  • Виявлення учнів із затримкою психічного розвитку та психологічна допомога цим учням.
  • Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.
  • Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.
  • Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.
  •  

Вище зазначенні завдання реалізовуються такими напрямками роботи як:

  • діагностична робота;
  • корекційно-розвивальні заняття;
  • психологічні тренінги;
  • психологічні консультації;
  • просвітництво;
  • участь у роботі батьківських зборів;
  • відвідування та аналіз уроків.

Слід відмітити, що успішність вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу, пов’язаних із недисциплінованістю, важковиховуваністю, неуспішністю, невстиганням, дезадаптацією учнів, залежить від єдності зусиль 4-ох сторін:

  • вчитель;
  • учень;
  • психолог;
  • батьки.

Будь-який стрес починається з однієї негативної думки. Одна думка прослизне непоміченою, а за нею приходить все більше і більше подібних думок, поки не настане стрес. Стрес є результатом, але причина його – негативне мислення, що почалося з однієї-єдиної негативної думки. Проте неважливо, що саме ви вже встигли таким чином привернути до себе, – ви можете змінити це... однією-єдиною позитивною думкою. Вона потягне за собою інші.

Поради психолога батькам

 

Пам’ятайте:
  • Покарання – це моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.
  • Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
  • Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
  • Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
  • Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
  • Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
  • Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.
  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.
  •  
Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань? (Пам’ятка для батьків)
  1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.
  2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 – 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.
  3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.
  4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 – 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.
  5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.
  6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.
  7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.
  8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.
  9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!
  10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.
  11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 – 3 разiв на тиждень.
  12. Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.
Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор, інтернет, гаджети — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно давати користуватися їми ранiше, нiж будуть виконанi усi завдання. Якщо дитина перебуває «в їх компанії» пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано контролювати використання.
Стилі батьківського впливу

 ВЛАДНИЙ СТИЛЬ

Високий контроль, низька підтримка. Батьки недосяжні, викликають страх, вимагають беззаперечної покори. Однобічне спілкування: батьки-діти. Негнучкі, часто безпідставні стандарти. Жорсткі, часто безпідставні наслідки. Уникання виявлення любові, негнучкі покарання. Зламані воля й характер, переважаючий і черствий.

ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага і самоконтроль, прояви бунтівливості, депресія, погані відносини, посередня успішність в школі.

ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень підтримки і турботи, слухати дитину.

 ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬ

Низький контроль, високий рівень підтримки, дитина керує. Двостороннє спілкування. Мало уявлення про наслідки. Постійне виявлення  любові, слабка дисципліна. Неприборкана воля і егоцентричний характер, дозволяючий і теплий.

ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низький самоконтроль, низька самоповага, нешанобливе ставлення, незахищеність,  нездатність пристосовуватися до меж, низька відповідальність, низька успішність у школі

ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень контролю.

УСУНУТИЙ СТИЛЬ

Низький контроль, низький рівень підтримки. Батьки недосяжні. Мінімум спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Непередбачувані наслідки. Мінлива любов і дисципліна. Деформована воля і характер, віддалений і відсутній

ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага та мотивація, труднощі у формуванні стосунків, бунтівливість, незахищеність, погана успішність у школі.

ОСНОВНА УВАГА: Більше часу приділяти дитині (підвищити як підтримку, так і контроль).

СПРЯМОВУЮЧИЙ СТИЛЬ

Високий рівень контролю і підтримки. Батьки досяжні, доброзичливе керування дитиною. Двостороннє ефективне спілкування. Чіткі стандарти, що ґрунтуються на правильних цінностях. Логічний аналіз проявів поганої поведінки. Постійна любов і дисципліна. Добре сформована воля і сильний характер, люблячий і стійкий.

ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Висока самоповага, самоконтроль, самостійність, здорові взаємини,  хороша успішність в школі.

ОСНОВНА УВАГА: Підтримувати  баланс та покращувати підтримку і контроль.

 

Рекомендації батькам
  1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:
  • живіть у певному режимі праці, відпочинку, харчування, а саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
  • починайте день з посмішкою та фіззарядки;
  • облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
  • залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему, порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
  • не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову енергію, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
  • дуже добре, якщо ви захоплюєтесь спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
  • пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.
  1. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою (а лише це дає змогу реалізувати себе вжитті і претендувати на успіх), то:
  • ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї;
  • ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість і ініціативу;
  • ніколи не виносьте «сміття з хати»;
  • не поділяйте працю в сім’ї на «жіночу» і «чоловічу». У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.
  1. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:
  • будьте витримані та спокійні у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
  • приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час, співпереживайте разом з ними, створюйте атмосферу єдності інтересів у сім’ї;
  • з підкресленою повагою ставтесь до дружини (чоловіка) постійно підносячи в очах своїх дітей культ жінки, матері (батька – глави сім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;
  • обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності і радості!
  1. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:
  • не шкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїх дітьми. Людьми багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеження матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;
  • знаходьте час читати самі і залучайте до книжкової премудрості дітей. Діліться враженнями з дітьми;
  • цікавтесь успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;
  • було б погано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш син або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.
  1. Якщо ви не бажаєте бачити своїх дітей безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, клієнтів, учителів. У дитини виникає підсвідоме, а тому неймовірно стійке переконання, що світ складається з обдурювачів і кретинів. Нігілізм і дворушництво увійдуть у плоть і кров ваших дітей, і цього вони ніколи не зможуть приховати та будуть позбавлені любові і підтримки оточення, бо набудуть слави жовчних і неприємних людей, а у підсумку – людей нещасних. Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини.

Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть з того, що є правильним з усіх точок зору.

  1. Якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина зростала милосердною, приділяйте максимум уваги власним батькам, особливо коли вони хворіють або заслабли: не залишайте їх без турботи і допомоги, прикрашайте їхню самітність своєю присутністю, ласкою. Робіть це разом з дітьми.
Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:
  • ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні;
  • відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечити такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

 

Інформація для батьків

Шановні батьки!

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.
Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?
1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов
ників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

 

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.
Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:
1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
3) Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

КОРИСНІ ПОРАДИ
  1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
    2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
    3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм
    та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
    4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Активна батьківська допомога школі – обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

  З 25 листопада по 10 грудня проходить акція "16 днів проти насильства"

1. У 10 класі проведено анонімне анкетування "Насильство у сім'ї та школі".

2. У 1 - 10 класах проходять години спілкування. Коло ідей "Як зупинити насильство".

3. У 2 - 4 перегляд відеоролику "Стоп насильство".

5. У 2 - 4 класах пройде конкурс малюнків "Наші долоньки проти насильства".

6. 9 - 10 класи створюють колажі "Ми - проти насильства".

7. У 5 - 6 класах пройдуть виховні заходи "Життя - найдорожча цінність".

8. Година корисних порад "Сім'я без насильства" пройде для батьків 2 класу (онлайн). 

Річний план роботи психолога на 2019-2020 н. р.:

 

 

Ярославкіна Юлія Петрівна

Соціальний педагог

 

План

заходів щодо профілактики булінгу

2019-2020 н.р.

 

№ з/п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальний

1

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

 

Вересень

Масалова Т.І., психолог

2

Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах:

– спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти;

– опитування (анкетування) учасників освітнього процесу;

– психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів здобувачів освіти;

– соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах;

– визначення рівня тривоги та депресії здобувачів освіти.

Усі категорії учасників освітнього процесу

Упродовж навчального року

Класні керівники 1-11 кл.,

практичний психолог

3

Обговорення питання протидії булінгу на загальношкільній батьківській конференції

Батьки здобувачів освіти

Вересень

Бондаренко І.О., директор

4

Засідання методичного об’єднання класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі»

Методична комісія класних керівників

Жовтень

Хлєбнікова С.О., заступник директора з ВР

 

5

Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»

1-11

Упродовж навчального року

Масалова Т.І., психолог

6

Контроль стану попередження випадків  булінгу

Нарада при директорі

Квітень

Бондаренко І.О., директор

7

Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків

1-4

Упродовж року

Класоводи

8

Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

1-11

Упродовж року

Класні керівники та класоводи

9

Робота відеозалу . Перегляд кінострічок відповідної спрямованості

5-11

Упродовж року

Учителі інформатики

 

10

Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творів, на уроках історії

1-11

Упродовж року

Класоводи, учителі літератури, історії

11

Проведення заходів в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп булінгу»

1-11

09-13 грудня

Класні керівники та класоводи, учитель правознавства, практичний психолог

12

Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»

 

1-11

Упродовж року

Класні керівники та класоводи

 

 

 

Психолог - друг і порадник, чи ...?


У кожному навчальному закладі нашого міста є посада практичного психолога. Багатьом здається, що бути психологом дуже легко, у інших виникає питання: для чого вони взагалі потрібні в школах. Одні думають, що якщо звернутися до психолога, то це значить визнати себе чи свою дитину психічно нездоровою. Інші, навпаки, з задоволенням ідуть до психолога з надією, що той «зробить що-небудь» і швидко справиться з проблемою. А як же насправді? Психолог, психіатр – спільний корінь «психо» об’єднує ці слова і викликає занепокоєння в душах багатьох людей. Отже,
Психіатр– це спеціаліст, що займається безпосередньо психічними захворюваннями, лікар, який працює з патологіями. Він може ставити діагноз і назначати медикаментозне лікування. Психолог такого права не має.

Психолог– це не лікар. Він володіє такими основними методами як консультування та тренінги (саме на них як дорослі, так і діти оволодівають основними навичками, вчаться розуміти причину проблеми та складних ситуацій і виходити з них).

Специфіка роботи практичного психолога полягає в тому, що вимірюється не кількісними показниками (скільки дітей обстежено, зі скількома проведена індивідуальна робота тощо), а якісними – тобто ті перетворення, які відбуваються в людині під впливом діяльності психолога.
Діяльність психолога досить різноманітна, адже він має справу не тільки з дітьми різного віку, а і з їх батьками, що мають різний статус, освіту тощо та педагогічними працівниками. Причому кожна людина з якою працює психолог індивідуальна, унікальна, володіє тільки їй властивими рисами і якостями особистості.
Перша зустріч дитини і її батьків з психологом відбувається з перших днів перебування дитини в школі. Зміна звичайної, домашньої обстановки на шкільні стіни – це досить сильний стрес для дитини. Тому завдання батьків, вчителів та психолога створити всі умови для того, щоб процес адаптації пройшов якомога легше для дитини. З цією метою практичним психологом проводяться консультації для батьків дитини та її вчителів. А будь-яка консультація включає в себе і діагностику. Для вивчення рівня адаптації дитини до школи психологом підбираються різні методи вивчення особистості дитини. Тоді в залежності від результатів надаються рекомендації батькам та вчителям щодо обстежуваної дитини. А з дитиною проводяться різні ігри та вправи, що сприяють швидкому входженню її в дитячий колектив і знижують рівень її тривожності.

 

Проте на цьому робота психолога з дітьми не зупиняється, адже протягом всього життя людина розвивається і на неї діють певні чинники, які так чи інакше її змінюють. Тому в кожній віковій групі проводяться корекційно -розвивальні заняття. Такі заняття проходять в теплій, дружній атмосфері і мають на меті викликати у дитини позитивні почуття та емоції, розвивати психічні процеси (пам’ять, мислення, увагу, уяву, мовлення тощо), формувати такі риси характеру як любов до ближнього, повагу до старшого, терпимість, вміння пробачати, розвивати навички ефективного спілкування як з однолітками так і з дорослими тощо. Основний вид діяльності в цьому віці – гра, тому всі заняття проходять в ігровій формі. Така форма проведення є досить ефективна і цікава дітям.

 

 

Шкільний психолог: Ярославкіна Юлія Петрівна

 

 

Шановні батьки, діти яких збираються іти у 1-й клас, наступна інформація для вас



       Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у її житті.
Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки.
Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання. Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками.
Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню , школі, шкільним справам.
Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.
У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається?
Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника.
Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.
Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.
Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:
фізіологічна готовність;
інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
емоційно-вольова готовність;
соціальна готовність;
мотиваційна готовність.
  Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.
Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.
Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання.
На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) . Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»).
Дитина має вміти аналізувати, встановлювати з’вязки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.
Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

 

Батькам п'ятикласників

   

У п’ятому класі починається новий період у житті  дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з'являються нові шкільні предмети.

     

П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчання, це і новий етап у розвитку особистості.

   

Поступово змінюється основна діяльність. Головним у житті дитини спілкування, якому діти у цей період присвячують більшість свого вільного часу. Навчання поступово відходить на другий план. Але у п’ятому класі інтерес до навчання зберігається майже у всіх дітей. Тому цей час найкращій для того, щоб навчити дитину вчитися! Для цього необхідно показати дитині, як правильно розподіляти час, відведений на виконання домашніх завдань, навчити виділяти головне під час читання.

 

У п’ятому класі дитина дуже емоційна,  навіть у ставленні до навчальних предметів. Діти із задоволенням беруться за все, що їм до вподоби. Але, зустрівшись з першими труднощами, швидко втрачають зацікавлення у предметі. Емоційність п’ятикласників така висока, що навіть добрі емоції можуть викликати негативну дію.

     

П’ятикласники дуже активні, багато хочуть зробити, але мало що вміють. Тому необхідно підтримувати їх ініціативність, допомагати у справах.

     

Якщо ваша дитина має якісь особливі риси характеру (імпульсивність, образливість, підвищену чутливість тощо) або здоров’я, негайно повідомте про це класного керівника.

     

Знайдіть час познайомитися з вчителями-предметниками. Чим раніше ви це зробите, тим легше буде подолати перешкоди, які будуть виникати у процесі навчання.

     

Якщо ваша дитина чимось ображена, то зʼясуйте у чому справа. Дитина, безумовно, говорить вам правду, але це тільки її бачення проблеми. Прислухайтесь і до інших учасників подій, тоді ви можете адекватно сприйняти події, що сталися.

     

Пам’ятайте, ви не зможете все життя прожити за дитину, вона повинна навчитися розв’язувати конфліктні ситуації самостійно.

   

Часто ви можете почути від своєї дитини, що їй тяжко, раніше було краще. Не підтримуйте цих розмов. Краще допоможіть дитині пристосуватися до нових умов життя. Вашій дитині зараз важко. Ви повинні бути поряд, щоб допомогти дитині перерости цей період!

     

Чому діти не хочуть вчитися? Більшість батьків вважають, що в основі відмови  дитини готувати уроки лежить звичайна лінь. Але та ж сама «ледача» дитина годинами щось майструє або читає, охоче миє посуд, пилососить квартиру, ліпить пиріжки. Виходить справа не в природній ліні!

А в чому ж?

     1. У панічному страху невдачі. Страх на стільки сильний, що він заважає дитині зосередитися. При чому дитина на відміну від дорослого далеко не завжди усвідомлює те, що з нею відбувається: від цього розгублюється ще більше. Тому слід запастися терпінням і допомагати синові або дочці готувати уроки. Навіть якщо, на вашу думку, вони цілком здатні робити їх самостійно.

   2. В об’єктивних труднощах. Якщо ваша дитина постійно ухиляється, наприклад, від занять з математики, не поспішайте навішувати на неї ярлик патологічного ледаря. Можливо, їй не дається логічне мислення. У цьому випадку, після того як труднощі залишилися позаду, вона зазвичай перестає ухилятися від уроків.

  3. У бажанні привернути до себе увагу. Таким дітям не вистачає батьківського тепла. Вони відчувають себе самотніми і розуміють, що шкільна неуспішність – це мало не єдиний спосіб викликати неспокій дорослих.

   

Погрози і покарання у цьому випадку неефективні. Адже по суті виходить, що дитину карають за її жадання любові. Тому перш за все батьки повинні оточити дитину теплом і турботою.

   

Як допомогти дитині у навчанні? Дуже часто у п’ятикласників можуть виникнути проблеми у навчанні. Батьки не повинні це сприймати занадто трагічно, але з’ясувати причини цього потрібно.

   

Перша причина – це нові вчителі, нові предмети. Батьки повинні допомогти дитині в адаптаційний період, пояснити, що не все у навчанні цікаво. Навчання – це гарний спосіб виховувати свою силу волі, тому дайте дитині змогу розвиватися, не виконуйте за неї домашні завдання. Радійте разом з дитиною, сумуйте разом з нею, але ніколи не карайте за погані оцінки. Це може викликати тільки негативне ставлення до шкільних предметів.

     

Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.

     

Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.

 

 

 

Рекомендації при підготовці до екзаменів


Учням 9-х та 11-х класів!
Незабаром іспити!



Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: знань і вміння поводитися на іспиті. Ось деякі поради психолога:

1. Майте вигляд впевненої у собі людини.

2. Спрямуйте розмову в потрібне русло.

3. Не втрачайте самовладання, якщо не знаєте відповіді на запитання.

4. Ведіть із вчителем діалог.

5. Змінюйте перебіг думок, перебудовуйте розмову у сприятливому напрямі.

6. Вдягніться на іспит охайно.

7. Говоріть неголосно, але чітко й упевнено, усміхайтеся.

8. Налаштуйтеся на неодмінний успіх, особливо на першому іспиті.

9. Продумайте поведінку і стиль розмови з вчителем.

10. Будьте спокійні й зосереджені на змісті відповіді.

11. Забудьте про образи на вчителів, батьків, узагалі відстороніться від усього непотрібного.


12. Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід показати себе якнайкраще.


 

 

 

 

Як допомогти дитині в приготуванні домашніх завдань?
Пам'ятка для батьків
«Як допомагати дитині в приготуванні домашніх завдань?
»

 

Посидьте зі своєю дитиною на перших порах виконання домашніх завдань. Тому, наскільки спокійними і упевненими будуть її перші кроки, залежать її майбутні шкільні успіхи.
У вашої дитини не сформована звичка робити уроки? Формуйте у неї цю звичку спокійно, перетворіть ритуал початку виконання уроків у захоплюючу гру, нагадуйте про уроки без криків, будьте терплячі.

Оформіть робоче місце дитини, поставте красивий і зручний стіл, повісьте лампу, розклад уроків, цікаві вірші і побажання школяреві перед початком виконання уроків.
Вчіть виконувати уроки лише в цьому робочому куточку.
Постійно вимагайте від дитини приведення в порядок робочого місця. Якщо їй важко це робити або вона втомилася, допоможіть їй.
Якщо дитина у вашій присутності робить уроки, нехай сформулює вам, що вона повинна зробити. Це заспокоює дитину, знімає тривожність.
Якщо дитина щось робить не так, не поспішайте її лаяти. Те, що вам здається простим і зрозумілим, для неї поки здається таємничим і важким.
Вчіть вашу дитину не відволікатися під час виконання уроків; якщо дитина відволікається, спокійно нагадуйте їй про час, відведений на виконання уроків.
Якщо дитина виконує письмове завдання, звертайте більше уваги на те, щоб вона писала чисто, без помарок, із дотриманням полів.
Не примушуйте свою дитину багато разів переписувати домашнє завдання. Це підірве ваш авторитет і її інтерес до школи і навчання.
Прагніть якомога раніше привчити дитину робити уроки самостійно і звертатися до вас лише у разі потреби.
Кожного разу, коли вам хочеться вилаяти свою дитину за погану оцінку або неакуратно зроблене завдання, пригадайте себе в її віці, посміхніться і подумайте над тим, чи захоче ваша дитина через багато-багато років пригадати вас і ваші батьківські уроки.
Навчіть її виконувати будь-яку справу у тому числі і домашні завдання із задоволенням, без злості і роздратування. Це збереже її і ваше здоров'я.
Врешті-решт, радійте тому, що у вас є таке щастя із кимось робити уроки, комусь допомагати дорослішати!

 

 


1
2
3
4